Перший колгосп був створений у Чорногородці у 1929 р., називався «Сіяч». Головою колгоспу був Панчук. За спогадами Гончаренко Ольги Самійлівни, колективізація почалась восени. Всю зиму селяни звозили сільськогосподарський реманент, приводили коней, волів, корів. Селяни не хотіли вступати в колгосп, боялись нового, думали, що це послано не Богом, а якась диявольська сила руйнує споконвічний селянський уклад. А Мірошниченко Яків Тимофійович згадує, що селяни вагалися, і часто було так, що на один день знесуть, то на другий розберуть. Як згадує Ізубенко Домця Максимівна, 1907 р. народження, розставатись зі своїм добром важко, бо дісталось воно з праці, поту, кривавих мозолів. А хто не хотів вступати в колгосп, тих відносили до куркулів, їх виселяли з села. Все забирали. Сіяти не було чим. Приносили з дому посівний матеріал, відриваючи від себе, від своїх дітей. Податки були великі. Здається, що тільки й робили на ті податки.
Будинок Новицьких, яких було вислано з села.
У 1936 р. в селі було 2 колгоспи: Комінтерна та імені Ко-товського. У 1938 р. їх об'єднали в один - колгосп імені Калі-ніна.
1.02.1969 р. відбулася реорганізація в радгосп імені Ко-товського.
4.04.1989 р. у зв'язку з розукрупненням у с. Чорногород-ці створений радгосп «Ірпінський», а в Яблунівці - радгосп імені Котовського.
29.10.1999 р. радгосп «Ірпінський» реорганізовано в КСП «Чорногородка» (колективне сільськогосподарське підприємство).
17.03.2001 р. з КСП створено товариство «Добробут» з обмеженою відповідальністю.
Учні, знайомлячись з документами колгоспних архівів, довідались у Коваль Галини Іванівни, що до 1958 р. людям за працю писались трудодні і на ці трудодні давали просо, гречку, кукурудзу.
Встановлювався мінімум для чоловіків - 240-250 трудоднів, для жінок - 120 трудоднів. Якщо не виробляли мінімуму, не зараховували повний рік у стаж роботи.
Вирощували пшеницю, жито, горох, пізніше льон. Тваринництво було спочатку незначне, бо було мало приміщень для корів. Доїли вручну, не було транспортерів для прибирання.
