Єднаймось, брати українці!

                             Єднаймось, брати-українці,

                             Єднаймось без люті і зла,

                             Бо єдність - то щастя і віра,

                             Що веде нас до світлого дня .

                                Україно, земля наша рідна,

Батьківщина Шевченка й Франка,

Ти людей породила, талантів,

І за це тобі дяка моя.

                              Єднаймось - мій заклик до вас, українці,

                              Бо єдність - то сила міцна,

                              І я знаю ,що в небі смутнім і блакитнім

                              Засіяє яскрава зоря .

                              Зоря та веде нас до світла й добра

                              Подалі нещасть і негоди ,

                              Веде нас до вірного шляху вона,

                              До світу любові й свободи .

                                                                                               Ступак Анна

                         Люблю цей світ, як Сковорода любив

Я так люблю безмежний світ.

Люблю ці трави , що навколо дому,

Люблю свій рідний , милий дім.

Що не віддам ніколи і нікому.

Я так люблю усе живе.

Так само, як любив і він.

Сковорода - поет безстрашний.

Він дарував надію всім живим.

Він жив ні в Києві, ні в Петербурзі,

Не в Гамбурзі і не в Москві.

Бо дім його великий і безмежний –

Широкий неосяжний світ.

Своє життя провів він у роздумі

Над вічним запитанням всіх часів.

У чому ж полягає щастя?

Це запитання непокоїть нас усіх.

Для когось щастя , звісно , гроші.

А ще комусь - високий чин .

Для мене щастя - у любові,

Любов - це злагода і мир.

Так само думав наш поет,

Сковорода відомий.

Він міг збудить від сну людей

Своєю мужністю й любов'ю.

                                                                                        Луценко Настя