Четвер, 18.10.2018, 01:36
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Режим роботи школи
Заклад працює 5 днів на тиждень. ПОНЕДІЛОК - П'ЯТНИЦЯ Вихідні: субота , неділя. 1,2,3,5,6,7,8 класи навчаються в першу зміну. 4 клас - в другу зміну. Розклад дзвінків: 1. 8:30 -9:10 2. 9:20 -10:00 3. 10:10-10:50 4. 11:20-12:00 5. 12:10-12:50 6. 13:00-13:40 7. 13:50-14:30
Контакти
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Корисні сайти
http://makarivskij-rmk4.webnode.com.ua/ http://makariv-rmk.at.ua/ http://www.makarivskyi-rvo.edukit.kiev.ua http://mon.gov.ua/ http://kyiv-obl.gov.ua/ http://www.kyiv-oblosvita.gov.ua/ http://testportal.gov.ua/ http://kievtest.org.ua/ http://kristti.com.ua/ http://www.pedpresa.com/
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 41

З такими словами звернулася Гіжицька Любов Іванівна до членів історичного гуртка і запросила до себе. «Почула, що учні проводять зустрічі з відомими людьми нашого села, і хочу, щоб збереглася пам'ять про нашого батька».

Батько Любові Іванівни був механізатором і, можна сказати, майстром на всі руки. Він умів усе робити і робив людям тільки добро. Сам змайстрував токарний станок, січкарню, шив чоботи для людей, брав участь у будівництві школи, хат для односельчан.

А співав як гарно! Сам зробив балалайку, виготовляв прядки, вмів ремонтувати і робити годинники. Його саморобний годинник попав на виставку аж у Москву.

Під час війни вивозив трактори за Дніпро. Тут його контузило, що негативно вплинуло на його здоров'я. Все ж продовжував працювати.

Його дружина пекла хліб для партизанів, які переховувалися в лісах поблизу Чорногородки. А батькова мати була знахаркою. Допомагала людям, як могла, робила людям тільки добро.

«Ми всі робили добро і зараз робимо», — сказала насамкінець Любов Іванівна і розповіла учням, як вона привчає своїх онуків берегти природу, підгодовувати пташок. А всім гуртківцям порадила старанно вчитися і робити всім і повсякчас тільки добро.

Робіть людям добро! З такими словами звернулася Гіжицька Любов Іванівна до членів історичного гуртка, яких запросила до себе.

Дюденко Іван Степанович, батько Любові Іванівни, який був чудовим майстром на всі руки і робив людям тільки добро.

В Чорногородці гордяться тим, що в 1956 р. в цьому селі побував майбутній письменник Василь Симоненко, тоді сту­дент Київського університету. Він приїжджав до сім'ї Каліхевичів. Надія Миколаївна Каліхевич викладала в Чорногородській школі німецьку мову, а її чоловік був фотографом. їхній син навчався в Київському університеті разом з В. Симоненком.

Про перебування В. Симоненка в Чорногородці свідчить дружній шарж на письменника Миколу Сома з позначенням « 3. IV. 1956 р., Чорногородка» (В. Симоненко, збірка «У твоє­му імені живу»). Це підтверджує і наш письменник-земляк Іван Федорович Куштенко, який теж тоді навчався в Київсько­му університеті на факультеті журналістики.

На фото справа Каліхевич Н. М. (в хустині).

Члени історичного гуртка в гостях у Віри Іванівни.